Служба з надзвичайних ситуацій інформує. Рекомендації щодо вибору приміщень для оренди при відкритті:



Рекомендації щодо вибору приміщень для оренди при відкритті продовольчого магазину

Вбудовані нежитлові приміщення в житловий будинок

  • У першому, другому, третьому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення: У першому, другому, третьому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більше 700 м. кв., банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консульта­цій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуата­ційних організацій, фізкультурно-оздоровчих занять загальною площею до 150 м. кв., культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім третього та цокольного поверху)
    (Державних будівельних норм В.2.2-15-2019. Будинки і споруди. Житлові будинки (далі - ДБН В.2.2-15-2019)).
  • Повинні виконуватись вимоги Державних будівельних норм В.2.2-23-2009 «Підприємства торгівлі. Основи проектування» (далі – ДБН В.2.2-23-2009) та Розділу VI підрозділу 4 «Підприємства торгівлі та харчування» Правил пожежної безпеки в Україні затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014р. N 1417, зареєстрованих у Мін'юсті України 05.03.2015р. N 252/26697 (далі – НАПБ А.01.001-2014).
  • Завантаження приміщень магазину слід виконувати: з торців житлових будинків, що не мають вікон. Допускається не передбачати зазначені завантажувальні приміщення при площі приміщень до 150 м2. (ДБН В.2.2-15-2019)
  • Приміщення магазину повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку. (ДБН В.2.2-15-2019)

  • До планувальних рішень підприємств торгівлі встановлюються такі функціонально-технологічні вимоги:
    • Торговельні зали повинні бути зручно зв’язані з приміщеннями для готування товарів до продажу, приміщеннями для зберігання товарів.
    • З торгових залів, складських приміщень (комор) і приміщень для готування товарів до продажу не повинно бути безпосередніх входів до службових, побутових та технічних приміщень.
    • Прийомочні, розвантажувальні належить, як правило, розміщувати поблизу від приміщень зберігання товарів.
    • Всі підсобні, службові та побутові приміщення для персоналу повинні бути ізольовані від приміщень для зберігання харчових продуктів.
    • (п.6.1.5 ДБН В.2.2-23-2009)


  • Торговельні зали, фасувальні, комплектувальні й інші приміщення магазину рекомендується забезпечувати, як правило, природним освітленням. (п.6.1.7 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Входи та сходи для обслуговуючого персоналу повинні бути окремими від входів та сходів для покупців. Допускається влаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельною площею до 100 м2

    Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м2 допускається передбачати додаткові виходи до торговельного залу для подавання товарів із суміжних з торговельним залом комор.

    (п.6.1.11 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Підлога на шляхах переміщення товарів і евакуації з торговельних залів не повинна мати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на майданчику для автомобілів. В решті приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погодженням із органами державного пожежного та санітарного нагляду. (п.6.1.12 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати за додатком К. (п.п.6.2.10 , 8.8ДБН В.2.2-23-2009)
    ДОДАТОК К (обов'язковий)
    Таблиця К.1 – НАЙМЕНША ШИРИНА ПРОХОДІВ У ТОРГОВЕЛЬНИХ ЗАЛАХ
    ВИДИ ПРОХОДІВ Мінімальна ширина проходів, м
    у магазинах у містах і селищах міського типу у магазинах у сільських поселеннях
    1 2 3
    Основні проходи в торговельних залах

    Між торговельним обладнанням і стінами, перего-родками або вітринами в разі розміщення торговельного обладнання паралельно стінам, перегородкам або вітринам:
    у магазинах із торговельними залами менше 100 м2 2,0 1.5
    у магазинах із торговельними залами загальною площею 100 м2 і більше 3,0 2,0
    Між паралельно розташованими прилавками або гірками 2,0 1,6
    Між прилавками або гірками і стороною тамбура без дверей 2,8 2,0
    Між прилавками або гірками і стороною тамбура з дверима 3,0 2,0
    Проходи в межах відділів і секцій, що торгують із віль­ним доступом до товарів, за зразками і через прилавки
    Між паралельно розташованими гірками 2,0 1.6
    Між паралельно розташованими гірками, стендами, вітринами зі зразками товарів 1,4 1,2
    Між прилавком і обладнанням, встановленим паралельно до прилавка 2,7 2,0
    Між прилавком і обладнанням, встановленим торцем до прилавка 1,7 1,2
    Між паралельно розташованими вішалками і примірювальними кабінами 1,8 1,8
    Між гірками і кріслами для приміряння взуття 1,2 1,2
    Між прилавками й обладнанням за прилавком 0,9 0,9
    Проходи в межах відділів і секцій із самообслуговуванням
    Між паралельно розташованими гірками 1,4 1,2
    Між кабіною контролера-касира (місцем реєстра­тора розрахункових операцій) або прилавком обслу­говування і встановленою паралельно гіркою 3,0 2,0
    Між кабіною контролера-касира (місцем реєстратора розра­хункових операцій) або прилавком обслугову­вання і встановленою торцем до них гіркою 2,2 1,4
    Між кабінами контролерів-касирів (місцями реєстра­торів розрахункових операцій) 1,0 1,0
    Між кабіною контролера-касира (місцями реєстра­торів розрахункових операцій) і стіною, вітриною або неробочою стороною обладнання 1,4 1,4
    Примітка. Мінімальну ширину основних евакуаційних проходів у торговельному залі слід приймати згідно з вимогами 8.8 цих Норм.

    Площа проходів між турнікетами, кабінами контролерів-касирів (місцями реєстраторів розрахункових операцій) і проходів із зовнішнього боку від торговельного залу вздовж вузла розрахунку, до площі основних евакуаційних проходів не включається. (п.8.8 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Для магазинів, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки, розвантажувальні (завантажувальні) приміщення і розвантажувальні платформи належить влаштовувати згідно з вимогами п. 2.52 ДБН В.2.2-15

    Для магазинів, що прибудовуються до торців житлових будинків, коли розвантаження організоване з бічного фасаду прибудови і віддалене від житлового будинку, розвантажувальну платформу та розвантажувальне (завантажувальне) приміщення слід виконувати згідно з вимогами до окремо розташованих будинків магазинів відповідно до п. 6.3.2 ДБН В.2.2-23-2009, а саме:

  • розвантажувальні платформи повинні розміщуватися залежно від кліматичного району і величини магазину:
    • у II і III кліматичних зонах (крім IIIБ) – під навісами для продовольчих магазинів величиною до 1000 м2; Для магазинів більшої величини – у неопалюваних або опалювальних приміщеннях;
    • у IIIБ і IVВ кліматичних зонах – під навісами, незалежно від величини магазину. Для продовольчих магазинів (гіпермаркетів) величиною 4500 м2 і більше допускається передбачати розвантаження в неопалюваних приміщннях.
  • Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу і на 1 м кузов автомобіля.
  • У випадках, коли розвантажувальні місця в магазинах для нічного завезення товарів передбачаються поза основною розвантажувальною платформою, допускається заміняти платформу розвантажно-навантажувальними пристроями.

(п.6.3.3 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Кількість розвантажувальних місць у магазинах слід приймати за таблицею 1. (п.6.3.5 ДБН В.2.2-23-2009)
    Таблиця 1
    Характеристика магазину Класифікаційна група Величина підприємства, м2 торговельної площі Розрахункова кількість розвантажувальних місць, не менше
    Продовольчий з універсаль­ним асортиментом ІП до 400 1
    більше 400 2
    до 1000 3
    "1000" 4
    до 1500
    "1500"
    Продовольчий спеціалізова-ний (крім „Овочі-фрукти”) з широким, вузьким чи обмеженим асортиментом ІІП
    ІІІП
    до 100 1
    Продовольчий спеціалізова-ний „Овочі-фрукти” ІV
    П
    до 400 1
    більше 400 2
    Продовольчий спеціалізова-ний „Овочі-фрукти” до 600 3
    більше 600 4
    до 900 5
    "900" 7
    до 1500 8-10
    "1500"
    до 3000
    "3000"
    Непродовольчий з універ­сальним асортиментом і спеціалізований з розшире­ним асортиментом ІН
    ІІН
    до 650 1
    більше 650 2
    до 1500 3
    "1500" 4
    4500 5
    "4500" 6500 7
    "6500" 8500 8
    "8500" 13500
    "13500"
    Непродовольчий спеціалізова­ний з повним асортиментом („Меблі”, „Будівельні мате-ріали”) ІV
    H
    до 650 1
    більше 650 2
    до 1500 3
    "1500"
    Непродовольчий спеціалізова­ний з вузьким і обмеженим асортиментом („Книжки”, „Квіти”, „Природа” та інші) ІV
    П
    VІІН
    не нормуєтсья 1
    Примітка. У спеціалізованих непродовольчих магазинах повного асортименту ІІІН і ІVН груп слід додатково передбачати розвантажувальні місця для відправлення куплених товарів (за торговельної площі до 1000 м2 включно – 1 розвантажувальне місце, більше 1000 м2 – 2 розвантажувальні місця)
  • Приміщення прийомочних необхідно передбачати в магазинах в разі розвантаження товарів під навісами та в разі розвантаження у приміщеннях, які не опалюються (у IIВ і IIIВ кліматичних зонах). Площу прийомочних слід приймати в розрахунку на одне розвантажувальне місце:
    • для магазинів торговельною площею до 150 м2 – 12 м2
    • для магазинів торговельною площею більше 150 м2 – 16 м2.
    (п.6.3.6 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Ширина коридорів у групі приміщень для зберігання та готування товарів до продажу, залежно від величини підприємств торгівлі та транспортних засобів, що використовуються, повинна відповідати відповідно: за площі торговельного залу до 250 м2 – 1,6-1,7 м, більше 250 до 2000 м2 – 1,8-2 м
    (п.6.3.8 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Двері комор та приміщень для приймання товарів мають бути протипожежними не нижче 2-го типу, двостулковими завширшки не менше 1,3 м і заввишки не менше 2,3 м. При цьому ширина однієої зі стулок повинна бути не менше 0,8 м.
    (п.6.3.9 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Комори (склади) товарів, які є горючими, горючими речовинами і матеріалами, або негорючих товарів в упаковувці із горючих матеріалів розміщувати біля зовнішніх стін із віконними прорізами і відокремлювати їх від торговельного залу та підсобних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу, передбачаючи вхід до них через тамбур-шлюз. Із комор площею до 50 м2, що мають виходи до коридорів, димовидаляння допускається передбачати через вікна, які відчиняються, розташовані у кінці коридорів, якщо відстань від дверей комори до вікна, розташованого в кінці коридору, становить не більше 15 м. Із комор (складів), що прилягають до розвантажувальних (завантажувальних) приміщень та платформ, сполучених з ними дверними та віконними прорізами, димовидаляння влаштовувати не потрібно. Із комор (складів) площею більше 50 м2 слід передбачати димовидаляння через віконні прорізи чи спеціальні шахти.
    (п.6.3.11 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Для розрахунку шляхів евакуації кількість покупців, що одночасно знаходяться в торговельному залі, слід визначати із розрахунку на одну людину (включаючи площу, зайняту обладнанням), для магазинів – 3,0 м2 площі торговельного залу в містах. (п.8.2 ДБН В.2.2-23-2009)
    (п.6.3.11 ДБН В.2.2-23-2009)

  • За наявності на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей, поряд з ними слід влаштовувати двері, які відчиняються за напрямом евакуації і відповідають вимогам до евакуаційних виходів. Ширина кожної стулки двостулкових евакуаційних дверей повинна бути не менше 0,8 м.
    (п.8.6 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Ширину евакуаційних виходів (дверей) із торговельного залу слід визначати за розрахунком, виходячи з кількості людей, які евакуюються через цей вихід, згідно з таблицею 4 ДБН В.2.2-23-2009, але приймати не менше 1,2 м.
    (п.8.7 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Підприємства торговельною площею більше 100 м2, розташовані в будинках іншого призначення, слід відокремлювати від інших підприємств і приміщень протипожежними перешкодами (у будинках І ступеня вогнестійкості – протипожежними стінами 2-го типу, перегородками вогнестійкістю ЕІ 60, перекриттями 2-го типу; у будинках ІІ-ІІІ ступенів вогнестійкості – протипожежними стінами 3-го типу, перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу; у будинках ІІІа, ІІІб, ІV, ІVа ступенів вогнестійкості – протипожежними перегородками 2-го типу).
    (п.8.12 ДБН В.2.2-23-2009)

  • У торговельних залах без природного освітлення повинні влаштовуватися системи протидимної вентиляції (димовидаляння). Необхідність влаштування системи димовидаляння у орговельних залах з природним освітленням визначається згідно з вимогами СНиП 2.04.05.
    (п.8.14 ДБН В.2.2-23-2009)

  • В разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди (у торговельних залах, службових, побутових приміщень), ґратів, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. (п.8.15 ДБН В.2.2-23-2009)

    Встановлювати стаціонарні (незнімні) ґрати дозволяється у коморах, складах, касах та в інших випадках, передбачених діючими нормативними документами.

  • У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень об’єктів, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті) Розділ VI підрозділ 6 НАПБ А.01.001-2014)
  • У будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім будинків V ступеня вогнестійкості, на шляхах евакуації не дозволяється застосовувати будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою, ніж:
    • а) Г1, В1, Д2, Т2 (Г1 (низької горючості); В1 (важкозаймисті); Д2 (з помірною димоутворювальною здатністю); Т2 (помірнонебезпечні) - для оздоблення стін, стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів;
    • б) Г2, В2, Д2, Т2 (Г2 (помірної горючості); В2 (помірнозаймисті); Д2 (з помірною димоутворювальною здатністю); Т2 (помірнонебезпечні) - для оздоблення стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;
    • в) Г2, РП1, Д2, Т2 (Г2 (помірної горючості); РП1 (не поширюють полум’я поверхнею); Д2 (з помірною димоутворювальною здатністю); Т2 (помірнонебезпечні) - для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток, ліфтових холів;
    • г) В2, РП2, Д2, Т2 (В2 (помірнозаймисті); РП2 (локально поширюють полум’я поверхнею); Д2 (з помірною димоутворювальною здатністю); Т2 (помірнонебезпечні)) - для покриттів підлог коридорів, холів, фойє.

    Дозволяється в коридорах, холах (окрім ліфтових холів), фойє влаштовувати підлоги з деревини. Каркаси підвісних стель на шляхах евакуації та у приміщеннях слід виконувати з негорючих матеріалів.

    (п.5.24. ДБН В.1.1-7-2016*)

  • Спорядження стін і стель в будинках І, II, III, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості слід передбачати з негорючих матеріалів або матеріалів з показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г2, В2, Д2, Т2 (Г2 (помірної горючості); В2 (помірнозаймисті); Д2 (з помірною димоутворювальною здатністю); Т2 (помірнонебезпечні) та індексом поширення полум’я не більше 10 згідно з ГОСТ 12.1.044.

    У висотних будинках умовною висотою понад 47 м опорядження стін та стелі зальних приміщень необхідно передбачати з негорючих матеріалів або горючих матеріалів з показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г1, В1, Д1, Т2 (Г1 (низької горючості); В1 (важкозаймисті); Д1 (з малою димоутворювальною здатністю); Т2 (помірнонебезпечні) та індексом поширення полум'я поверхнею не більше 10 згідно з ГОСТ 12.1.044.

    (ДБН В.2.2-9-2018)

  • У висотних будинках умовною висотою понад 47 м опорядження стін та стелі зальних приміщень необхідно передбачати з негорючих матеріалів або горючих матеріалів з показниками пожежної небезпеки не вище ніж Г1, В1, Д1, Т2 (Г1 (низької горючості); В1 (важкозаймисті); Д1 (з малою димоутворювальною здатністю); Т2 (помірнонебезпечні) та індексом поширення полум'я поверхнею не більше 10 згідно з ГОСТ 12.1.044. (Державних будівельних норм В.2.2-9-2018 «Громадські будинки та споруди. (далі - ДБН В.2.2-9-2018)).
  • Евакуаційні виходи не влаштовуються через розсувні та піднімально-опускні двері й ворота, двері, що обертаються, та турнікети, що обертаються або розсуваються.

    Хвіртки в двостулкових, розтульних, розсувних та піднімально-опускних воротах можуть вважатися евакуаційними виходами за умови виконання 5.16, 5.18. Висота порога в таких хвіртках повинна бути не більше як 0,1 м.

    (ДБН В.1.1-7-2016*)

  • Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина – 0,8 м.
    (ДБН В.1.1-7-2016*)

  • Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу людей з будинку.

    Не нормується напрямок відкривання дверей для:

    • б) приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 осіб;
    • в) комор і технічних приміщень площею не більше за 200 м2 і без постійних робочих місць;
    • г) технічних поверхів, в яких розміщується тільки інженерне обладнання та без постійних робочих місць;
    • ж) санітарних вузлів.
    (ДБН В.1.1-7-2016*)

  • У коридорах не дозволяється розміщувати:
    • а) обладнання, комунікації, які виступають з площини стін на висоті, меншій за 2 м (крім випадків, обумовлених НД);
    • в) шафи, у тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кранів. При цьому шафи для комунікацій повинні виконуватися з негорючих матеріалів.

    Примітка. На шляхах евакуації дозволяється розміщувати шафи для пожежних кранів, які виступають за площину стіни, за умови, що ці шафи не зменшують нормовану ширину евакуаційного шляху.

    (ДБН В.1.1-7-2016*)

  • На підлозі на шляху евакуації не допускається влаштовувати перепади висот і виступи, за винятком:
    • а) перепаду висот, на якому влаштовано пандус з ухилом не більше як 1:6;
    • б) перепаду висот понад 45 см, на якому влаштовані сходи, що мають не менше 3-х східців і огородження з поручнями;
    • в) порогів, які влаштовуються в евакуаційних виходах і мають висоту не більш як 0,05 м.
    (ДБН В.1.1-7-2016*)
  • Необхідність систем пожежної сигналізації та автоматичних систем пожежогасіння для будівель різного призначення визначено в таблиці А.1 «Будинки різного призначення» додатку А «ПЕРЕЛІК ОДНОТИПНИХ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ОБ'ЄКТІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ СИСТЕМАМИ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ, ТИП СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ ТРИВОЖНИХ СПОВІЩЕНЬ» ДБН В.2.5-56:2014.
  • Необхідність встановлення систем пожежної сигналізації та автоматичних систем пожежогасіння для примыщень у спорудах різного призначення визначено в таблиці А.2 «Приміщення у будинках та спорудах різного призначення» додатку А «ПЕРЕЛІК ОДНОТИПНИХ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ ОБ'ЄКТІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ СИСТЕМАМИ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ТА ПОЖЕЖОГАСІННЯ, ТИП СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ ТРИВОЖНИХ СПОВІЩЕНЬ» ДБН В.2.5-56:2014.
  • Необхідність встановлення систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей визначено додатку Б «БУДИНКИ ТА ПРИМІЩЕННЯ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛАДНАННЮ СИСТЕМАМИ ОПОВІЩЕННЯ ПРО ПОЖЕЖУ ТА УПРАВЛІННЯ ЕВАКУЮВАННЯМ ЛЮДЕЙ» ДБН В.2.5-56:2014.
  • Проектування автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації слід виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-56:2014.
  • Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовуються протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). У місцях прорізів можна також розташовувати протипожежні тамбур-шлюзи. (ДБН В.1.1-7-2016*).
  • У протипожежних стінах (перегородках) будь-якого типу допускається влаштовувати вентиляційні та димові канали таким чином, щоб у місцях їх розташування межа вогнестійкості протипожежної стіни (перегородки) з кожного боку каналу була не менша за нормовану межу вогнестійкості протипожежної стіни (перегородки), в якій він влаштовується.

  • Допускається в протипожежних стінах (перегородках) прокладати електропроводку, що не проходить через зазначені вище вентиляційні та димові канали. (ДБН В.1.1-7-2016*)

  • Загальна площа прорізів у протипожежній перешкоді, за винятком огороджувальних конструкцій ліфтових шахт і ліфтових холів, не повинна перевищувати 25% її площі.
  • Примітка. Загальна площа прорізів визначається окремо для кожної протипожежної перешкоди в межах поверху. (ДБН В.1.1-7-2016*).

  • Клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди (протипожежні стіни, перегородки, перекриття) має бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності).

  • У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів. (п. 2.4. Розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014);

  • Населені пункти, підприємства, установи, організації, будинки повинні бути забезпечені протипожежним водопостачанням (протипожежними водопроводом, резервуарами, водоймами і т. ін.) для зовнішнього пожежогасіння. Його проектування та улаштування слід здійснювати відповідно до вимог СНиП 2.04.02.
    (ДБН В.1.1-7-2016*).
  • Будинки різного призначення повинні забезпечуватися протипожежним водопостачанням для внутрішнього пожежогасіння. Його проектування та улаштування слід здійснювати відповідно до вимог СНиП 2.04.01.
  • Сигнал про відчинення шаф пожежних кранів із зазначенням поверху, секції будинку (номера під'їзду), як правило, передається до пожежного посту (диспетчерської). (ДБН В.1.1-7-2016*).
  • Системи вентиляції магазинів, вбудовані в будинки іншого призначення або прибудовані до них, виконуються окремо від систем вентиляції цих будинків.

    Якщо продаж продовольчих товарів передбачається в різних залах одного магазина, системи вентиляції цих залів мають бути роздільними.

    Системи витяжної вентиляції з комор необхідно проектувати окремо від систем вентиляції інших приміщень. Допускається об’єднувати ці системи у разі встановлення протипожежних клапанів у місцях перетинання повітроводами перегородок комор відповідно до вимог Снип 2.04.05.

    (п.9.4.8 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Електроприймачі підприємств роздрібної торгівлі стосовно забезпечення надійності електропостачання слід відносити:
    • до I категорії – електроприймачі систем протипожежного захисту (системи внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації, системи протидимного захисту; електроприймачі ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, евакуаційного та аварійного освітлення, систем оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей; систем охоронної сигналізації, сигналізації загазованості, а також інші електроприймачі, що мають живитися за І категорією надійності згідно з ПУЕ.
    • до II категорії – усі інші електроприймачі за торговельної площі більше 2000 м2 , електроприймачі за торговельної площі від 250 до 2000 м2, крім вказаних в I категорії;
    • до III категорії – електроприймачі за торговельної площі підприємств торгівлі менше 250 м2, крім вказаних в I категорії.
    (п.9.5.2 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Живлячі лінії холодильних установок, касових апаратів, аварійного освітлення, світлової реклами, освітлення вітрин, охоронної та пожежної сигналізації повинні бути самостійними, починаючи від увідно-розподільного пристрою. Відключення зазначених споживачів не повинно бути пов’язане з відключенням решти споживачів.
    (п.9.5.3 ДБН В.2.2-23-2009)

  • В підприємствах торгівлі повинно передбачатися евакуаційне освітлення і слід встановлювати світлові покажчики „Вихід”, враховуючи вимоги ДБН В.2.5-28.

    У торговельних залах, а також над касовими апаратами слід встановлювати світильники аварійного освітлення.

    (п.9.5.6 ДБН В.2.2-23-2009)

  • Підприємства торгівлі допускається розташовувати у вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщеннях житлових будинків або в прибудованих до них об’ємах.

    Класифікація основних типів підприємствроздрібної торгівлі (магазинів) наведена в додатку А.

    Розміщення магазинів, вбудованих у житлові будинки, допускається згідно з переліком, наведеним у 2.50 ДБН В.2.2-15.

    (п.4.1 ДБН В.2.2-23-2009)
    ДОДАТОК А (обов’язковий)
    Таблиця А.1 – Класифікація основних типів підприємств роздрібної торгівлі (магазинів)
    Загальна характеристика підприємста Класифікаційна група Типи магазинів з однаковим співввідношенням торговельних і неторговельних площ
    ПРОДОВОЛЬЧІ
    Магазини з універсальним асортиментом ІП „Універсам” (супермаркет), „Гастроном”, „Дієтичні продукти”, „Продукти”
    Спеціалізовані магазини з широким асортиментом ІІП „Хліб”, „Кондитерські вироби”
    ІІІП „Риба”, „М’ясо”
    ІVП „Овочі-фрукти”
    Спеціалізовані магазини з вузьким або обмеженим асортиментом „Міні-продукти” (мінімаркет), „Соки-джеми”, „Напої”
    НЕПРОДОВОЛЬЧІ
    Магазини з універсальним асортиментом ІН „Універмаг”, „Дитячий світ”, „Будинок торгівлі”
    Спеціалізовані магазини з широким асортиментом ІІ
    Н
    „Товари для молодят”, „Товари для жінок”, „Товари для чоловіків”, „Товари для молоді”, „Товари для дітей”, „Товари для ветеранів”, „Одяг”, „Взуття”, „Малятко”
    Спеціалізовані магазини з повним асортиментом ІІІ
    Н
    „Господарські товари”, „Побутова хімія”, „Спорт і туризм”, „Побутова техніка”
    ІV
    Н
    „Меблі”, „Будматеріали”
    ІV „Галантерея-парфуми”
    H „Радіо-аудіо-відео-фототовари”, „Оргтехніка”, „Годинники”, „Ювелірні вироби”
    Спеціалізовані магазини з вузьким або обмеженим асортиментом
    Н
    „Книжки”, „Квіти”, „Природа”, „Насіння”, „Мисливець”

    „Комісійний”, „Антикварний”
  • Під час проектування, реконструкції або розширення будинків та споруд підприємств торгівлі необхідно передбачати елементи та пристрої, що враховують потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення, згідно з ДБН В.2.2-17 і додатком Б цих Норм.
    (п.4.2 ДБН В.2.2-23-2009)
    ДОДАТОК Б (обов'язковий)
    ВИМОГИ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ
    • Б.1 Доступність для маломобільних відвідувачів повинна бути забезпечена у першу в підприємствах роздрібної торгівлі: продовольчих магазинах (універсамах, супермаркетах, гастрономах, магазинах дієтичних продуктів і спеціалізованих магазинах).
    • Б.2 Для особистого транспорту інвалідів на автостоянках при підприємствах роздрібної торгівлі слід виділяти із загальної кількості місць для підприємств торговельною площею:
      від 400 до 1000 м2не менше 15% місць; більше 1000 м2не менше 10% місць; менше 400 м2не менше 1 місця.
      Місця для транспортних засобів інвалідів повинні розміщуватися не далі 50 м від спеціалізованого входу для маломобільних покупців.
    • Б.3 Залежно від прийнятого у завданні на проектування прийому організації обслуговування маломобільних покупців можливі два варіанти проектування внутрішнього архітектурного середовища.
      • Варіант ”А”. Пристосуванню до маломобільних відвідувачів підлягають усі приміщення торговельного підприємства, відкриті для покупців. А саме – торговельні зали, відділи замовлень, кафетерії, приміщення для приймання скляної тари, кабінети адміністрації. У цьому випадку необхідно забезпечувати умови досяжності, безпеки, інформативності та зручності для цієї категорії покупців по всьому будинку, незалежно від поверховості, згідно з ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-17.
      • Варіант ”Б”. Створення умов для купівлі товарів повного асортименту у спеціально виділеному приміщенні для маломобільних покупців. Додаткові приміщення чи спеціальні зони для обслуговування даного контингенту повинні розміщуватися у зручному зв’язку із зовнішніми входами.
    • Б.4 Торговельне обладнання повинно забезпечувати доступність вибору товару усім контингентам покупців, у тому числі особам на кріслах-колясках.
    • Б.5 Комплектація та розміщення обладнання у торговельних залах, доступних інвалідам, повинні бути розраховані на обслуговування осіб, які пересуваються на кріслах-колясках самостійно та з супровідниками, інвалідів на милицях, а також сліпих.

      Столи, прилавки, розрахункові площини касових кабін слід розташовувати на висоті, яка не перевищує 0,8 м від рівня підлоги.

      Максимальна глибина полиць (в разі під’їзду впритул) повинна бути не більше 0,5м.

    • Б.6 Розміри проходів між рядами торговельного обладнання визначаються виходячи із габаритів засобів пересування інвалідів у процесі їхнього руху та зон досяжності товарів.

      Усі розміри проходів (крім одностороннього) повинні забезпечувати можливість повного розвороту на 3600, а також фронтального обслуговування інвалідів на кріслі-колясці разом із супровідниками.

      В разі організації двох смуг руху ширина проходу для універсамів, супермаркетів (торговельною площею понад 650 м2) повинна бути не менше 2,0 м.

    • Б.7 У тих торговельних залах, де для покупців передбачені полиці заввишки більше 0,9 м, слід забезпечувати додаткові полиці чи частину основного прилавку зниженої (зменшеної) висоти від 0,7 до 0,8 м від підлоги.
    • Б.8 Як мінімум один з контрольних касових постів у залі має бути обладнаний згідно з вимогами доступності для інвалідів. Ширина проходу такого касового поста повинна бути не менше 1,1 м.
    • Б.9 Різні пристрої, що використовуються у магазинах для пересування візків з товарами, не повинні перешкоджати рухові інвалідів у кріслах-колясках. Для цього слід передбачати дублюючий прохід.
    • Б.10 Для акцентування уваги покупців з ослабленим зором на необхідній інформації слід використовувати світлові покажчики, табло та піктограми, а також контрастне колірне рішення елементів інтер’єру. Піктограмам і покажчикам для виділення товарних груп у торговельному залі рекомендується присвоювати (надавати) лідируючі кольори.
  • Склад підсобних, службових та побутових приміщень слід приймати відповідно до додатку П.
  • Приміщення Класифікаційні групи продовольчих магазинів
    ІП ІІП ІІІП ІVП
    ТОРГОВЕЛЬНІ ПРИМІЩЕННЯ
    Торговельні зали + + + + +
    Приміщення або площі в торговель­них залах для додаткового обслугову­вання (відділ замовлень, підприємства харчування та інші за додатком Г) * * * * *
    ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯ ПРИЙМАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА готування ТОВАРІВ ДО ПРОДАЖУ
    Приміщення зберігання товарів, у тому числі охолоджувані камери +
    +
    +
    *
    +
    +
    +
    +
    +
    *
    Прийомочна + + + + +
    ПІДСОБНІ ПРИМІЩЕННЯ
    Зберігання контейнерів обмінного фонду, тари + + + + +
    Зберігання пакувальних матеріалів, інвентаря, спецодягу, білизняна + + + + +
    Зберігання прибирального інвентаря, мийних засобів + + + + +
    Мийна (або мийні ванни в примі­щеннях готування товарів до продажу) + + + + +
    Охолоджувана камера харчових відходів

    * * *
    Підсобні приміщення для додаткового обслуговування * * * * *
    Підсобні приміщення підприємства харчування для персоналу +
    СЛУЖБОВО-ПОБУТОВІ приміщення
    Конторські приміщення + + + + +
    Кімната персоналу * * * * *
    Підприємства харчування для персоналу +
    Приміщення для приймання їжі + + + +
    Головна каса * * * * *
    Приміщення для охорони (пожежний пост) * * * * *
    Опорний пункт АСК * * *
  • Площу підсобних, службових та побутових приміщень продовольчих магазинів слід приймати не менше рахункової, визначеної за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень відповідно до додатку Л.1 ДБН В.2.2-23-2009 (п.6.4.1 ДБН В.2.2-23-2009)
  • Характеристика групи приміщень Питомі показники, м2, мінімальної площі приміщень груп неторговельних приміщень магазинів класифікаційних груп
    ІП ІІП
    на 10 м2 торговель-ної площі 400 м2 додатково на кожні 10 м2 торговельної площі більше 400 м2 а 10 м2 торговель- ної площі 1000 м2 додатково на кожні 10 м2 торговельної площі більше 1000 м2 додатково на кожні 10 м2 торговельної площі більше 250 м2 додатково на кожні 10 м2 торговельної площі більше 250 м2
    1 2 3 4 5 6 7
    Приймання, зберігання та готування товарів до продажу 3,0 2,0 2,8 2,2 2,0 1,5
    Підсобних 0,9 0,8 0,8 0,7 0,7 0,5
    Службово-побутових 1,1 0,6 1,1 0,7 0,9 0,5
    РАЗОМ: 5,0 3,4 4,7 3,6 3,6 2,5
  • Початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб’єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

  • Оцінка протипожежного стану проводиться суб’єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію.

    Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб’єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану.

    Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації. (ч.2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України).