Недоліки якості товару. На кого покладається обов’язок доводити їх відсутність?

Дата публікації:22 вересня 2020 р.

При придбанні будь-якого товару для кожного покупця завжди існує ризик отримати товар, який не відповідає очікуваній якості або має недоліки, що не дозволять його використовувати за призначенням або погіршують його функціональне призначення, або не відповідають вимогам та замовленню покупця до товару, який він мав намір придбати.

Ця проблемна ситуація виникає як в господарських правовідносинах, так і в цивільних.

Закон про захист прав споживачів містить визначення термінів «істотний недолік» та «недолік», які мають відмінне значення та призводять до настання певних правових наслідків.

Для покупця вирішення такої проблеми залежить від сутності та складності виявлених недоліків, оскільки із цим пов’язується захист його права шляхом застосування одного із наступних способів, що передбачені нормами ЦК України та Законом про захист прав:

1)при виявленні покупцем (споживачем) недоліків:

  • пропорційне зменшення ціни придбаного товару;
  • безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк;
  • відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2)при виявленні істотних недоліків:

  • розірвання укладеного договору і повернення покупцю (споживачу) оплати за проданий (поставлений) товар;
  • заміна товару на ідентичний або подібний товар, який є в наявності у продавця (виробника, постачальника).

На практиці реалізація таких прав покупця (споживача) ускладнюється невизнанням продавцем (постачальником або виробником) виявлених покупцем (споживачем) недоліків та небажанням вживати будь-які заходи щодо відновлення порушеного права покупця (споживача).

У цій публікації пропонуємо аналіз висновків судів у справі за № 751/7892/17, в якій предметом розгляду було питання розірвання укладеного договору купівлі-продажу товару та стягнення сплачених коштів за товар, а також стягнення моральної шкоди.

Суд 1-ої інстанції при відмові в задоволенні позову виходив із того, що покупцем (споживачем) не було підтверджено належними та допустимими доказами наявність істотних недоліків у товарі, що є підставою для розірвання укладеного договору та стягнення сплачених коштів за товар.

З такими висновками також погодився й Апеляційний суд.

Однак, Касаційний суд при скасуванні рішень судів попередніх інстанцій та направленням справи на новий розгляд зробив наступні висновки.

Наявними у справі доказами підтверджено факт продажу товару з недоліком, який унеможливлює його використання, що не було спростовано продавцем цього товару іншими доказами.

Судом 1-ої інстанції та апеляційним судом не встановлювався факт якої якості товар був проданий покупцю та з чиєї вини виникли такі недоліки товару, а також не було встановлено чи були усунуті продавцем виявлені покупцем недоліки.

Також Касаційним судом зауважено, що у разі звернення покупця (споживача) протягом гарантійного строку до продавця про проведення експертизи проданого товару, на останнього покладається обов’язок щодо її проведення та довести відсутність таких недоліків або те, що такі недоліки виникли не з вини продавця.

Крім того, Касаційний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій зробили невірні висновки, що обов’язок доводити наявність недоліків покладається на покупця (споживача), в той час як згідно норм Закону про захист прав вимоги споживача, зокрема щодо розірвання договору та повернення йому оплати за товар не підлягатимуть задоволенню виключно у разі, коли продавцем буде доведено виникнення недоліків товару через порушення покупцем (споживачем) правил користування товаром та/або умов його зберігання.

При цьому Суд зробив висновок, що обов’язок щодо відсутності істотного недоліку покладається на продавця, а ним не було доведено наявну якість товару, або відсутність у ньому істотних недоліків чи інших обставин, що звільняють його від відповідальності за якість товару, відповідно висновки судів попередніх інстанцій є необґрунтованими.

Таким чином, зважаючи на доволі часті випадки виникнення спірних ситуацій між покупцями (споживачами) та продавцями (або виробниками) з приводу якості товару, кожна із таких сторін повинна враховувати особливості реалізації закріплених прав та покладених обов’язків, а також наслідки, що зумовлені їх реалізацією.